Проблеми вибору оцінювача, як же обрати найкращого?

При залученні зовнішнього оцінювача для визначення справедливої вартості активів підприємства необхідно розуміти, що даний процес трудомісткий. В значній мірі достовірність оцінки залежить не лише від знань та вмінь беспосередньо оцінювача, а від кількості та якості наданої Замовником інформації для проведення оціночних процедур.

В першу чергу, необхідно проаналізувати перелік основних засобів, які планується передати оцінювачу, та чи є дані основні засоби активами.

У Розділі 4 Концептуальної основи фінансової звітності за МСФЗ наведено наступне визначення активу: «актив — це ресурс, контрольований суб’єктом господарювання в результаті минулих подій, від якого очікують надходження майбутніх економічних вигід до суб’єкта господарювання». Тобто, провести аналіз переліків до списання, а також наявності на балансі майна, яке мобілізоване чи перебуває у тимчасовому користуванні іншими юридичними чи фізичними особами. Таке майно не використовується у господарській діяльності, огляд та визначення технічної придатності, зокрема мобілізованих основних засобів, неможливо, отже рекомендуємо виключити ці одиниці з переліку до переоцінки.

Враховуючи, що вартість роботи оцінювача напряму залежить від кількості основних засобів, які будуть переоцінені, то й виключення частини інвентарних одиниць, які не потрібно переоцінювати на початковому етапі дасть змогу зменшити обʼєм фінансування оціночних послуг.

Окремо хочу зазначити дії щодо надання інформації по тих активах, які перебувають у непридатному до експлуатації стані та підлягають списанню, але за законодавством підприємство не має такої можливості, а ці основні засоби повинні бути включені в переоцінку. Такі інвентарні одиниці слід проаналізувати на наявність чорного та дорогоцінного металу та визначити їх вміст. Зі свого досвіду зазначу, що визначення вартості основних засобів, непридатних до експлуатації за початковим функціональним призначенням, розглядається оцінювачем на наявність альтернативного використання, а вже за його відсутності вартість визначається за вмістом чорного чи дорогоцінного металу або за вартістю зворотних матеріалів (матеріалів утворених після розбирання оцінюваного активу).

Разом з тим, варто проаналізувати перелік основних засобів на приналежність до відповідної групи та їх облік на відповідному рахунку. Це стосується в першу чергу транспортних засобів, які обліковуються на 104 чи 106 рахунках. Крім того, що невірно нараховується амортизація, оцінювач самостійно проводить класифікацію та обов’язково вказує цю невідповідність у своєму звіті.

Для підприємств, які мають значну історію, а склад бухгалтерії оновлювався неодноразово, також хочу порадити привести бухгалтерський облік до єдиного формату. Наприклад, кожен бухгалтер обліковує нову інвентарну одиницю виходячи зі своїх знань, уявлень про даний основний засіб, а також вхідних документів на оприбуткування. Таким чином, в переліку одного з великих підприємств група шліфувальних верстатів мали наступні назви:

Перелік можна продовжувати, бо практично в обліку кожного підприємства однакове обладнання має різне найменування, що значно ускладнює заповнення опитувальних таблиць працівниками даного підприємства і сповільнює роботу оцінювача. Тому, приведення найменувань основних засобів до одного формату буде вигідним для обох сторін.

Далі необхідно внести зміни до облікової політики підприємства, де вказати, що вартість активів на балансі повинна відображатись за переоціненою вартістю.

Також хочу звернути увагу на вибір дати оцінки, тобто дати, на яку проводиться переоцінка. При переході на ведення обліку за МСФЗ рекомендуємо дату оцінки визначити як дату переходу. В такому випадку ні у підприємства, ні у аудитора не виникне проблем з відображенням отриманих результатів переоцінки у бухгалтерському обліку. Будь-яке відхилення від дати переходу спричинить додаткові обгрунтування для аудитора або ж повністю переоцінку групи активів, якщо їх вартість зазнала змін за період від дати оцінки до дати переходу на ведення обліку за МСФЗ.

Стикаючись з різними методами організації роботи на окремому підприємстві рекомендую призначити відповідальну особу для оперативної співпраці з оцінювачем, а також надати цій особі право доступу до інформації та повноваження для запиту даних про активи у працівників інших підрозділів. Це потрібно для того, щоб у процесі запиту інформації оцінювачем не було затримок, повʼязаних з отриманням додаткових дозволів, відволікання працівників інших підрозділів від виконання безпосередніх обовʼязків, а в деяких випадках й чинення супротиву щодо надання інформації не безпосередньому керівництву, а працівнику іншого підрозділу.

Ці дії стосуються підготовчого етапу до проведення оцінки/переоцінки основних засобів.

Також хочу звернути увагу на критерії вибору оцінювача, тобто на що варто звернути увагу:

1. Досвід виконання аналогічних договорів, як Замовник ви можете запитати не лише назву замовника, а й телефон контактної особи.
2. При виборі постачальника поза системою Прозоро потрібно поцікавитись кількістю оцінювачів, які звільняться на дату укладення договору та будуть залучені до оцінки саме вашого підприємства, отримати дані про досвід роботи не лише у сфері оцінки, а й їх спеціалізацію. Адже не можна бути профі у всіх напрямках, тим більше кожна людина має свої прихильності та те, що кожному з нас вдається якнайкраще).

Якщо надана інформація Вас влаштовує – можна укладати договір на оцінку.

Після укладання договору на оцінку необхідно сформувати перелік основних засобів на дату оцінки (як проговорили раніше — відкоригований) та направити його оцінювачу.

Першим етапом з визначення справедливої вартості є заповнення опитувальних форм.

Після ознайомлення з наданим переліком активів, оцінювач формує опитувальні таблиці окремо по кожному рахунку бухгалтерського обліку.

Завданням підприємства є якісне заповнення даних форм, тобто, за можливості, заповнення всіх запитаних стовпчиків по кожному активу. Відзначу, що на основі інформації, яка вказана в опитувальних таблицях, оцінювач буде формувати розуміння вартості кожної одиниці, тобто ця інформація є вирішальною при формуванні вартості. Заповнені опитувальні таблиці повинні бути підписана представником замовника та додані до звіту про оцінку в якості вихідної інформації.

Другим етапом є виїзд оцінювача для візуального огляду та фотофіксації наявності та стану активів.

Послідовність надання послуг з оцінки саме така: спочатку опитувальні, а потім огляд. Така послідовність дасть змогу якісно та оперативно провести огляд та фотофіксацію активів підприємства. Оцінювач, який вперше потрапляє на завод, не зможе самостійно знайти та оглянути все майно, тим більше проводити хаотичний огляд недоцільно. При огляді виділяється перелік майна до обовʼязкового огляду, який попередньо направляється відповідальній особі для визначення цеху, місця розташування даного майна для його огляду оцінювачем та фотофіксації. Звичайно, оптимальним буде огляд всіх інвентарних одиниць, однак на практиці не завжди це вдається та не завжди є фінансово виправданим, тому що стан стільців чи калькуляторів матиме незначний вплив на загальну вартість активів підприємства, а вартість і стан нерухомості, основного виробничого обладнання чи транспорту матиме вирішальне значення при формуванні вартості виробничого комплексу.

Обов’язковою процедурою при переоцінці активів для цілей МСФЗ є визначення залишкових строків служби.

Відповідно до МСФЗ(IAS)16 строк корисного використання об’єкта основних засобів визначається в залежності від наступних умов:

∙- очікуваного терміну використання об’єкта відповідно до його передбачуваної потужності або фактичної продуктивності;

∙- передбачуваного фізичного зносу внаслідок впливу виробничих факторів — кількості змін, програми ремонтів і ін., а також умов зберігання та обслуговування об’єкта основних засобів в період простою;

∙- морального або комерційного старіння, що утворюється в результаті різних змін виробничого процесу або ринкового попиту на продукцію або послуги, вироблені з використанням об’єкта основних засобів;

∙- юридичних і аналогічних обмежень на використання об’єкта, таких, як, наприклад, терміни оренди.

Як відомо, майбутня величина амортизаційних відрахувань залежить від вартості активу, а також від прогнозованого строку корисного використання основного засобу. Тобто, точне визначення сироків корисного використання напряму впливатиме на фінансовий результат діяльності підприємства та виплату дивідендів акціонерам.

В процесі оцінки завжди є перелік активів, які є вузькоспеціалізованими, тобто які не мають відкритого ринку, виготовлені за індивідуальним замовленням або ж майно з великим строком експлуатації та модернізоване за власні кошти підприємства. Щодо даних активів оцінювач буде запитувати додаткову інформацію – продуктивність/потужність, розміри, аналогічне майно інших виробників або інвентарні картки, де зазначена історична вартості даного активу, суми та період модернізації. Тому, призначення відповідальної особи буде лише позитивним моментом у продуктивній співпраці замовника (підприємство) та оцінювача.

Зазначу, що починаючи роботу з новим партнером стовідсотково бути впевненим у результатах роботи неможливо. Тому, рекомендую на етапі укладання договору обговорити з оцінювачем можливість попереднього погодження результатів розрахунків та надання можливості ознайомлення з текстом звіту про оцінку майна. У разі виявлення помилок, хибного твердження щодо певного активу чи у планах розвитку діяльності Замовника оцінювач погоджується розглянути зауваження та виправити помилки.

Також, хочу звернути увагу менеджмент підприємства від порівняння експертних оцінок (результатів розрахунку вартості окремого активу) з обліковою вартістю цього ж активу. З нашої практики у 99% ці оцінки не співпадають та можуть відрізнятись як більшу так і в мешу сторону по різних активах. Така ситуація пов’язана з особливостями ведення бухгалтерського обліку – прискорена амортизація, проведення поточних ремонтів, для нерухомості це може бути також і розташування у інвестиційно непривабливому регіоні. Оцінювач же орієнтується на ринкові умови — ситуацією на ринку, що склалася у відповідний період (на дату оцінки), попит та пропозицію на певний актив, а також наявність нових технологій та сучасні аналоги. Звичайно, що відповідність цих оцінок викликає занепокоєння у аудитора та є приводом для більш детальної перевірки результатів оцінки Замовником.

Наступним етапом при переході на ведення обліку за МСФЗ є проведення трансформації фінансової звітності підприємства та проведення аудиту. Для спрощення взаємодії між усіма зацікавленими особами Замовник – Оцінювач – Аудитор до укладання договору на оцінку доцільно визначитись з аудитором. Це пояснюється тим, що існує усталена практика перевірки достовірності результатів переоцінки аудиторами, а більшість визнаних аудиторських компаній мають у своєму складі оцінювачів, які в свою чергу залучаються аудитором, та готують рев’ю на Звіт про оцінку майна. Якщо потенційному партнеру з оцінки повідомити про вибір аудиторської компанії, то на етапі формування методології оцінювач зможе погодити методологію оцінки з аудитором, а аудитор, в свою чергу, зможе висловитись щодо його побажань та вимог до звіту про оцінку майна. Така взаємодія випробувана багатьма замовниками та схвалена аудиторськими компаніями. При цьому, оцінювачу легко здати результати роботи аудитору, а у підприємства не виникає проблем з внесенням даних у облікову систему підприємства.