Тестування на зменшення корисності активів, навіщо?
В міжнародних стандартах фінансової звітності питання знецінення активів регулюється стандартом МСФЗ 36, який описує порядок виявлення випадків знецінення активів та підхід до відображення знецінення активів в бухгалтерському обліку та звітності.
МСФЗ вимагають, щоб при підготовці фінансової звітності активи та зобов’язання оцінювалися з урахуванням принципу обережності: активи компанії не повинні бути завищеними, а зобов’язання – заниженими, тобто активи у балансі повинні бути відображені за величиною, що не перевищує економічної вигоди, яку компанія може отримати від даних активів.
За МСФЗ 36 в кінці кожного звітного періоду суб’єктові господарювання слід оцінювати, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися, на основі зовнішніх та внутрішніх джерел інформації.
До зовнішніх джерел відносяться зміни у технологічному, ринковому, економічному або правовому оточенні, в якому діє суб’єкт господарювання, чи на ринку, для якого призначений актив, зміни ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій або ж балансова вартість чистих активів підприємства є більшою, ніж його ринкова капіталізація.
До внутрішніх джерел відносяться свідчення застаріння або фізичного пошкодження активу; погіршення економічної ефективності використання активу та інші.
Як показує аналіз фінансової звітності, якість розкриття інформації про знецінення активів досить низька. Експерти відмічають, що необхідність залучення керівництва до розкриття інформації про наявність знецінення, дотримується в меншій мірі, ніж розкриття іншої інформації з використанням шаблонів та моделей, які не відповідають реальному стану справ на підприємстві.
Разом з тим, враховуючи нестабільну ситуацію у Східному регіоні нашої країни, вплив пандемії та несприятливі економічні умови в цілому, спостерігається зменшення грошових потоків, які генеруються активами, що, відповідно, збільшує ймовірність виникнення збитків від знецінення.
Тестування на знецінення активів не є обов’язковою обліковою процедурою, однак для її проведення необхідні знання економічних процесів як у секторі економіки, де працює підприємство, так і перспектив розвитку бізнесу в цілому. Менеджмент вищої ланки повинен не лише забезпечити організацію даного процесу, але й провести аналіз отриманих результатів. Зауважимо, що не кожен керівник готовий визнати збитки від знецінення.
Виходячи з вищезазначеного можна зробити висновок, що для проведення тестування на зменшення корисності активів доцільно залучати консалтингову компанію, що має досвід проведення подібних робіт. Для менеджменту підприємства це дасть можливість зменшити ризики щодо некоректного відображення реальної вартості активів, їх ліквідаційної вартості, визначення сум амортизації, а також необхідності перегляду і коригування строків корисної експлуатації активів.